Наталя Луценко: “Головне – старання і жодних купальників з рюшами”

Наталя Луценко стала однією з найактивніших учасниць проекту каналу ICTV #ЗірковийЗаплив. Дівчина не лише змінила своє ставлення до плавання, але й має чіткий намір підготуватися до змагань.

- «Я вмію плавати, а не триматися на воді». Це перше, що хочеться сказати після трьох місяців занять. Я люблю воду, купатися, і мені дуже не вистачало вміння плиcти правильно і красиво. З розумінням. Пам'ятаю, на перших тренуваннях, пізнаючи ази правильного плавання, я говорю Олегу Лісогору: «Я 27 років плавала інакше, я не плавала зовсім! Як же я жила ?!». Ми посміялися (особливо Олег) і продовжили працювати. Моя мета навчитися плавати професійно лише міцніла. Попри те, що виходило не все, так як хочу, я "летіла" в басейн. Я чекала кожне тренування. І кожен раз Олег нам ставив нові завдання, які потрібно подолати. І знову складно, знову не виходило, потім виходило трохи, потім трохи краще, але не зовсім. І до досконалості далеко. Але коли я змогла правильно плисти кролем, раділа, як дитя. Виявилося, коли ти знаєш, як плисти правильно - втомлюєшся менше.
Тепер у нас невеликий тайм-аут, але потрібно тримати форму, багато хто з нас плавають самостійно в басейнах, повторюємо пройдений матеріал. Тепер смішно згадувати, як я плавала ще півроку тому. Профі раз у раз зітхали за моєю спиною, обганяли і обдаровували поглядом, мовляв, «дитинко, пливи нормально або не пливи зовсім». Тепер я так само зітхаю, якщо поруч пливе якийсь «чайник». Так що окрилена маленькими досягненнями я чекаю нових тренувань. Трохи звикаєш плисти «по свистку».

- Як працювалося з Олегом Лисогором, яку головні поради від тренера?
- Вчитися плавати з тренером - значить результат буде, а якщо твій тренер чемпіон світу - результат не змушує чекати. Дивлячись, до чого прагнемо. Ось ми поставили завдання - взяти участь в змаганнях з плавання серед любителів. Тримали курс на Майорку. В середньому на подібних змаганнях потрібно подолати від 2-х до 4-х км, і мені здавалося це дрібницею. Я подумки бачила, як розсікаю хвилі Середземного моря. Але справа в тому, що два місяці тренувань виявилися мізером, щоб мені, наприклад, долати не те що 2 км, а 200 метрів. Тому, найближчими місяцями я продовжу розсікати хлоровану воду наших басейнів. Олег був солідарний з тим, що нам ще рано рватися в бій, навіть під його кураторством чудеса швидко не відбуваються.


Як працювалося? Відмінно і комфортно. Звичайно, був момент «притирання». Лісогор вивчав, на що здатні ми і чого від нас можна вимагати в спорті, а я особисто - слухала поради, копіювала рухи, чекала фідбек. Критика - добре, похвала - і ти цілий день окрилений. Класичний процес навчання в спорті. Що подобалося - тренер добре відчував кожного з нас. Неправильний видих - Олег це відразу помітить, ноги «крутять велосипед» замість плавних рухів «від стегна» - і знову звучить свист тренера. Не вистачає дихання - і тренер вже кличе до бортика, щоб показати вправи для дихання.

Порада Олега, яку варто запам'ятати - «коли тіло втомиться, ти почнеш плисти правильно». Так і є, без зайвих рухів м'язи починають працювати плавно і механічно.

Що цікаво, Олег далеко не суворий тренер. Здавалося б, з таким-то досвідом в спорті і досягненнями, він міг би бути справжнім mad dog! Але ні, не виводив з себе навіть незважаючи на мій брас. Головне намагатися, він це побачить. І приходити виключно в спортивному плавальному костюмі, жодних купальників з рюшами.

- Чи будете продовжувати тренування?
- - Готова продовжувати тренування, поки не досягну результату, яким буду задоволена сама. Попереду ще багааато всього: подолати стрибок у воду «щучкою», красивий брас і, можливо, батерфляй потягну (посміхається). А тоді можна поговорити і про участь в змаганнях. Ну і природно, загальне самопочуття після занять - також одна з причин, чому припиняти займатися не хочеться.

Коментування заборонено.